Загальна кількість переглядів сторінки

неділя, 5 травня 2019 р.

Гіркий шоколад

Київ, пізній вечір. 

Супермаркет. Минаючи один із відділів, зупинив погляд на продавцеві. Добре, світле обличчя, сумні очі, коротке волосся. Хоч має зморшки біля очей, але молодий погляд. І мені знайомий цей погляд. Одяг з елементами стилю мілітарі, на руках тату. Знаю цей погляд, я бачив його на фронті тисячі разів. Погляд... Сумний і глибокий, мовби спрямований у далину. Я навіть не запитував, чи він ветеран. Я був у цьому впевнений.
- Де воював? - запитую.
- Промка Авдіївка.15,16 рік. 
Я усміхнувся і пішов у кондитерський відділ, вибрав там найкращий бельгійський гіркий шоколад.


Гіркий шоколад у нашому батальйоні «заходив» краще, ніж кава. Тому в мене він асоціюється з найважчими і водночас - із найтеплішими споминами, - бо це також дружба, братерство, відповідальність.
Я повернувся до цього чоловіка і подарував йому бельгійський шоколад.
- Вітання від 30 ОМБР!
Він усміхнувся, на декілька секунд очі заблищали, а потім знову ніби запали у глибину.
Ми більше не бачились. Може і не побачимось. Я не запитав його ім‘я...
Ви теж бачите таких людей. Мабуть, щодня. Їх багато. Ці люди пережили більше ніж ми - страшного і сумного. Вони нас захищали і захищають сьогодні. Не забуваймо про них, даруймо їм «гіркий шоколад» - адже це символ, який вони розуміють.
А тепер розумієте і ви.

Немає коментарів:

Дописати коментар