Київ, пізній вечір.
Супермаркет. Минаючи один із відділів, зупинив погляд на продавцеві. Добре, світле обличчя, сумні очі, коротке волосся. Хоч має зморшки біля очей, але молодий погляд. І мені знайомий цей погляд. Одяг з елементами стилю мілітарі, на руках тату. Знаю цей погляд, я бачив його на фронті тисячі разів. Погляд... Сумний і глибокий, мовби спрямований у далину. Я навіть не запитував, чи він ветеран. Я був у цьому впевнений.
- Де воював? - запитую.
- Промка Авдіївка.15,16 рік.
Я усміхнувся і пішов у кондитерський відділ, вибрав там найкращий бельгійський гіркий шоколад.
