Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 4 жовтня 2018 р.

Анонси фільмів Мандрівного Docudays UA

Презентація 15-го Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays.UA в Тернопільській області відбудеться 5 жовтня о 16-й годині в Арт-галереї Бункермуз.  Після прес-конференції з організаторами всіх зацікавлених чекає показ фільму Пьотра Армяновського "Гірчиця в садах".
Анонси цього та інших фільмів з цьогорічної програми Мандрівного фестивалю в Тернопілььскій області пропонуються Вашій увазі.

Телефон для довідок 0962104076
Кіно: На Тернопіллі стартує 15-й Мандрівний Docudays UA
Віддалений гавкіт собак
Фільм спостерігає за життям 10-річного Олега, чиє життя перевернулося догори ногами через війну на сході України. Олег живе зі своєю улюбленою бабусею Олександрою у невеликому будинку в селі на лінії фронту. Більшість людей уже покинули їхнє село, але Олегові та Олександрі подобається жити там разом, тому вони хочуть залишитися і далі дбати одне про одного. Але життя стає дедалі складнішим, і війна все ніяк не закінчується.
Режисер: Сімон Леренґ Вільмонт
Продюсер: Моніка Вестон
Оператор: Сімон Леренґ Вільмонт
Режисер монтажу: Міхаель Оґлунд
Звукорежисер: Петер Альбрехтсен, Гайккі Коссі, П’єту Коргонен

Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека
Фільм Фредеріка Вайзмена «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» зазирає за лаштунки одного з найвеличніших сховищ знань у світі і показує глядачеві місце гостинності, культурного обміну і навчання. Бібліотека з її 92 філіалами по всьому Мангеттену, Бронксу та Стейтен-Айленду вбачає свою місію в тому, щоб бути ресурсом для всіх мешканців цього багатогранного і космополітичного міста. Нью-Йоркська публічна бібліотека є проявом глибоко вкоріненої американської віри у право кожного знати і бути поінформованим. Це одна з найбільш демократичних інституцій Америки — бібліотека вітає кожного. Бібліотека прагне надихати людей навчатися, розвивати знання і зміцнювати спільноти.
Режисер: Фредерік Вайзмен
Продюсер: Фредерік Вайзмен
Оператор: Джон Дейві
Режисер монтажу: Фредерік Вайзмен
Звукорежисер: Фредерік Вайзмен
Вєаюфром
Жені 45 років, він живе в Україні і працює двірником. Його мати проживає в США і зробила для нього «Зелену карту». Щоб не втратити її, він мусить щороку їздити до Америки. Женя шукає собі жінку й хоче одружитися. Він записує своє життя на відео. Цей фільм досліджує реальність селфі за допомогою двох камер: одна камера належить героєві, а другою знімає режисер. У результаті ці дві реальності об’єднуються в одному фільмі.

Режисер: Дмитро Лавриненко
Продюсер: Дмитро Лавриненко
Оператор: Дмитро Лавриненко
Режисер монтажу: Дмитро Лавриненко

Вихідний
У південному українському місті люди вийшли відзначити важливе державне свято. Старі та нові символи, пошук ідентичності та можливість порозуміння між людьми, які, хоч і живуть на сусідніх вулицях, проте стають все далі й далі одне від одного... «Вихідний» – це портрет міста і, водночас, людей, які в ньому живуть. Це фільм про пошук ідентичності на тлі нової війни й тектонічних змін у країні і, як наслідок, у свідомості людей. Чи можна й далі жити, застрягши однією ногою в радянському минулому, а іншою – крокуючи в Європу?

Режисер: Жанна Максименко-Довгич
Продюсер: Оксана Янішевська
Оператор: Максим Руденко, Сергій Ходченко
Режисер монтажу: Артем Кобець, Петро Цимбал
Звукорежисер: Тарас Черниш, Олександр Бурмицький
Гірчиця в садах
Олена їде додому, в село на лінії фронту в «сірій зоні» Донецької області, де провела своє дитинство. У саду, щоб будяки не лізли до сусідів, її брат посадив гірчицю. Дівчина лягає в колючу траву і згадує, які великі й смачні були колись абрикоси, вишні, груші, черешні...

Режисер: Пьотр Армяновський
Продюсер: Пьотр Армяновський
Оператор: Пьотр Армяновський
Режисер монтажу: Пьотр Армяновський
Звукорежисер: Сергій Кульбачний

Явних проявів немає
Що залишається за лаштунками героїчних відео про наших воїнів в Україні? З чим вони змушені стикатися, сам на сам, у мирному житті, і де закінчується війна? Це історія жінки, яка повертається з війни. Розмовляючи з психологами, борючись із ПТСР та панічними атаками, вона намагається повернутися до нормального життя. Цей документальний фільм показує її шлях від початку реабілітації до повернення на роботу.
Режисер: Аліна Горлова
Продюсер: Марія Берлінська
Оператор: Олексій Кучма
Режисер монтажу: Аліна Горлова
Звукорежисер: Василь Явтушенко
Дякую за дощ
В останні п’ять років Кісілу, фермер із Кенії, використовує свою камеру для відеозапису життя своєї сім’ї, свого села, а також впливу зміни клімату. Він знімав повені, засухи і бурі, але крім того й більш людські втрати: його дітей відправляють додому зі школи, коли він не може оплатити навчання; чоловіки переселяються до міст у пошуках роботи; напруга в сім’ї наростає. Після бурі, що руйнує його будинок, Кісілу починає організовувати громадський рух фермерів, що борються із впливом екстремальних погодних явищ, і доносить свою історію аж до Парижа, на конференцію ООН про зміну клімату. Там, посеред незрозумілих політичних розборок на найбільшому екологічному шоу на Землі, стосунки Кісілу та норвезької режисерки Юлії Дагр роблять цікавий поворот, проливаючи яскраве світло на рух за кліматичну справедливість і на дуже різні світи, які вони представляють.

Режисер: Юлія Дагр
Продюсер: Г’ю Гартфорд
Оператор: Юлі Лунде Ліллесетер
Режисер монтажу: Адам Томас
Звукорежисер: Свенн Якобсен
Прозорий світ
Бека народився без жодних ознак життя, окрім серцебиття, на шостому місяці вагітності. Лікарі не вірили, що дитина виживе. На третьому тижні життя батько забрав його з лікарні додому. Зараз Беці 26 років. Він займається художньою фотографією і знімає фільм про фізика та композитора. Нещодавно відбулася його перша фотовиставка. Терплячість і розуміння допомогли батькові познайомити сина з дорослим життям і дати йому віру у свій талант.
Режисер: Вахтанґ Кунцев-Ґабашвілі
Продюсер: Вахтанґ Кунцев-Ґабашвілі
Оператор: Вахтанґ Кунцев-Ґабашвілі

Проект «Бабця»
Три онуки вирушають разом зі своїми бабусями в анархічну подорож у минуле – складне роуд-муві про міжпоколіннєвий діалог у Великобританії, Німеччині та Угорщині. «Проект «Бабця» – семирічне дослідження про те, як три молоді чоловіки приймають свою культурну спадщину через надзвичайні життя своїх бабусь: англійської шпигунки, танцівниці з нацистської Німеччини й угорки-комуністки, яка пережила Голокост. Фільм зачіпає класичні цінності і табуйовані історичні теми, і використаний у ньому метод не менш важливий, бо він дозволяє зрозуміти дух сучасної молоді.

Режисер: Балінт Ревес
Продюсер: Балінт Ревес, Ласло Кантор
Оператор: Рубан Вуден-Дешан
Режисер монтажу: Карой Салай
Звукорежисер: Ґабор Ерделі Мол.
Зворотний бік усього
Зачинені двері у белградській квартирі відділяли одну родину від її минулого протягом більш ніж 70 років. Коли режисерка починає інтимну розмову зі своєю матір’ю, політична лінія розколу, що проходить по їхньому дому, оприявнює сім’ю та країну, яку переслідує її історія. Хроніки родини у Сербії перетворюються на яскравий портрет активіста в часи великих заворушень, піднімаючи питання про обов’язок кожного покоління боротися за своє майбутнє
Режисер: Міла Турайлич
Продюсер: Карін Чичковські, Міла Турайлич
Оператор: Міла Турайлич
Режисер монтажу: Сильві Ґадмер, Александра Мілованович
Звукорежисер: Александар Протич
Дівчата «Золотого світанку»
«Що сталося з Грецією?», – вголос цікавиться режисер Ховард Бюстнес на початку цього бентежного документального фільму. Поки члени неонацистської партії «Золотий світанок» сидять у тюрмі за звинуваченнями в очолюванні кримінальної організації, їхні доньки, дружини та матері готуються взяти на себе лідерство і зберегти становище «Золотого світанку» як п’ятої за величиною партії у Греції на наступних виборах. Під час цих виборів та судових слухань норвезька знімальна група несподівано отримує доступ до таємних покоїв і сімейного життя членів однієї з найбільш сумнозвісних націоналістичних партій Європи, розкриваючи світогляд, цінності та характери людей, що перебувають на передовій сучасного націоналізму.
Режисер: Ховард Бюстнес
Продюсер: Крістіан Фальх
Оператор: Ларс Скрее, Віґґо Кнудсен
Режисер монтажу: Андерс Тейґен
Звукорежисер: Хокон Ламметун

Сільвана
Своїми безкомпромісними текстами проти всіх форм пригноблення шведська реперка Сільвана Імам взяла Скандинавію штурмом. Вона використовує свій гострий, як бритва, язик, щоб направити увагу на соціальні рухи, що відбуваються в сучасному суспільстві, а по ходу справи служить голосом покоління. Цей фільм простежує життя Сільвани від андеґраундної артистки до ікони, спостерігає, як вона здобуває кілька важливих нагород і будує майже легендарні стосунки з шведською поп-співачкою Беатріс Алі. Однак після лише одного року в центрі уваги все раптово припиняється. Сільвана ламається під тиском, втомившись від наслідків ярлика «сильної жінки». Вона вирішує показувати нові сторони себе, «бо супергероїв не існує, є лише люди».
Режисер: Міка Ґустафсон, Олівія Кастебрінґ, Крістіна Тсіобанеліс
Продюсер: Стіна Ґарделл, Анна Вайц
Оператор: Міка Ґустафсон, Олівія Кастебрінґ, Крістіна Тсіобанеліс
Режисер монтажу: Шарлотт Ланделіус
Звукорежисер: Міра Фалк, Браян Дірбі
Моє тіло – політичне
У фільмі «Моє тіло – політичне» йдеться про повсякденне життя чотирьох трансгендерних людей, що живуть у бідних районах Сан-Паулу. Наратив розвивається, поєднуючи їхнє інтимне життя з соціальним контекстом, і піднімає питання про бразильську трансгендерну спільноту і її політичні диспути. 
Режисер: Аліс Ріфф
Продюсер: Гевертон Ліма
Оператор: Вініціус Берґер
Режисер монтажу: Вініціус Берґер
Звукорежисер: Талес Манфрінато
Жінка в полоні
«Жінка в полоні» – це фільм про Маріш, 52-річну угорку, яка служить одній родині вже десятиліття, працюючи по 20 годин на день без оплати. Її гнобителі відібрали в неї документи, і їй не можна виходити з дому без дозволу. З нею поводяться як з твариною: годують недоїдками і не надають ліжка для сну. Маріш проводить дні зі страхом у серці, але мріє про те, щоб повернути собі своє життя. Присутність камери допомагає їй усвідомити, що вона – не одна. Вона починає проявляти довіру. Після двох років зйомок вона збирається з духом і розказує про свій план: «Я втечу». У фільмі простежений героїчний шлях Маріш назад до свободи.
Режисер: Бернадетт Туза-Ріттер
Продюсер: Юліанна Уґрін, Вікі Река Кісс
Оператор: Бернадетт Туза-Ріттер
Режисер монтажу: Бернадетт Туза-Ріттер
Звукорежисер: Тамаш Богач, Мартон Криштоф
Мовчазна війна 
Від початку конфлікту в Сирії тисячі жінок постраждали від зґвалтувань, що їх сирійський режим використовує як зброю у війні, коячи злочин проти людства. Жінки, які висловлюються в цьому фільмі, вирішили порушити мовчанку. Їхні свідчення – рідкісні, виняткові і дуже сумні. Вони – голоси невимовних злочинів режиму Башара аль-Асада.
Режисер: Манон Луазо
Продюсер: Марк Бердуґо, Елфріде Лека, Серж Халфон, Ірен Шалан, Ґаспар Ламунієр, Катерін Альваресс
Оператор: Стефан Россі, Лоран Стооп
Режисер монтажу: Матьйо Ґоасґуан, Ален Рімбер
Звукорежисер: Бруно Лаґард
Діти териконів
Зворушливий фільм про втрату дитинства й дорослішання в злиденній громаді в Європі. П’ятнадцятирічний Лоік та його десятирічний брат Тео живуть у колишньому шахтарському містечку Ланс у Франції. В умовах бідності й безробіття Лоік покидає школу. У той час, коли вчителі намагаються повернути його інтерес до навчання, матір Лоіка Патрісія докладає всіх зусиль, аби вберегти родину. Ця стрічка показує як руйнівні наслідки бідності, так і надію, що її можна знайти навіть у найбільш неочікуваних місцях.
Режисер: Фредерік Брюннкель
Продюсер: Анн Ґінцбюрґер
Оператор: Фредерік Брюннкель
Режисер монтажу: Лор Матте
Звукорежисер: Марк Супа
Сіева 
Фільм Єнні Нюберґ «Сіева» – це інтимний та поетичний погляд на ніжний різновид вуличого танцю. Він цілеспрямовано відкидає агресивний пафос традиційного брейк-денсу, натомість танець сіева є м’яким і вразливим. Це спосіб розкрити власну сором’язливість і несміливість, страхи і надії. Стрічка Нюберґ розповідає про гурт молодих танцівників і показує, як вони використовують сіеву для вираження своєї невпевненості та мрій.
Режисер: Єнні Нюберґ
Продюсер: Ханну-Пекка Вітікайнен
Оператор: Яні Кумпулайнен
Режисер монтажу: Тина Арніала
Звукорежисер: Акселі Соіні та Марко Нюберґ; Марко Нюберґ (музика)
Моя щаслива непроста родина 
Ця дотепна молодіжна документальна стрічка розповідає про трьох молодих дівчат різного віку. Між ними є дещо спільне: незвичайна побудова родини. Звісно, з родичами пригод ніколи не бракує... Дівчата знайомлять свої родини і вперше діляться своїми почуттями та захопленням перед батьками.
Режисер: Тесса Луїза Поп
Продюсер: Мартен Койт
Оператор: Рой фон Ехмунд, Марк Слінґс
Режисер монтажу: Фаті Тура
Звукорежисер: Ріґард Ібрагім, Роналд фон дер Спек
Коли я чую спів птахів 
П’ятеро кот-д'івуарських дітей змушені були покинути свою країну через війну, що розгорілася після президентських виборів 2010 року. Шість років потому діти обговорюють свої надії та мрії про майбутнє в цьому анімаційному фільмі, що додає кольорів до найтемніших кошмарів.
Режисер: Тріне Валлевік Гобюрґ
Продюсер: Тріне Валлевік Гобюрґ
Оператор: Ойвінд Танґсет, Тріне Валлевік Гобюрґ
Режисер монтажу: Мортен Овреос
Звукорежисер: Ойвінд Ридлянд
Ґвендолін
Ґвендолін шістдесят з чимось років, вона важить заледве 52 кг і має три світові титули з важкої атлетики. Ця антропологиня на пенсії бореться з раком слинної залози, тому їй справді варто було б відступитися й перепочити, але Ґвендолін навіть не думає про це. Вона тренується, щоб знову стати чемпіонкою світу. Заручившись підтримкою свого відданого тренера Пата, свого молодшого на двадцять років чоловіка Чарлі родом з Кот-д'Івуару та свого сина Йозефа, вона починає боротьбу проти фізичних та особистих обмежень.
Режисер: Рут Казерер
Продюсер: Юрґен Каразек
Оператор: Зерафін Шпітцер
Режисер монтажу: Йоана Скрінці
Звукорежисер: Тон Чжан
Дорослі 
Аніта, Ріта, Рікардо та Андрес уже 40 років ходять у школу для дітей із синдромом Дауна. Після стількох років їм починає набридати це безпечне, добре знайоме середовище. Їм уже більше 45 років, і в декого з них виникає відчуття, що робота у шкільній пекарні більше не є для них викликом. Крім того, вони прагнуть свободи на більш особистому рівні. Аніта й Андрес закохані одне в одного, але досі живуть із батьками. Вони мріють про тихе місце, де вони могли б побути вдвох на самоті, і хочуть одружитися і мати сім’ю. На жаль, суспільство, у якому вони живуть, не має засобів, щоб задовольнити їхнє бажання більшої незалежності. Попри те, що їх навчають, як стати «відповідальними дорослими», усі четверо залишаються залежними від інших, які приймають за них рішення. Це велике розчарування для них
Режисер: Майте Альберді
Продюсер: Майте Альберді
Оператор: Пабло Вальдес
Режисер монтажу: Менно Боерема, Хуан Едуардо Мурільйо
Звукорежисер: Борис Геррера Альєнде, Хуан Карлос Мальдонадо
Смерть дитини 
Як можна жити з нестерпним? Коли сталося найгірше, і винний у цьому ти сам? «Смерть дитини» – дослідження життя батьків, які спричинили смерть власних дітей. Цей фільм охоплює багато різних життєвих ситуацій, коли стається трагедія, і в ній хтось винний. Однак у тому, що зробили ці батьки, є щось, що викликає певне соціальне обурення й осуд. Бо що це за батьки, які можуть забути немовля у машині?
Режисер: Фріда Баркфорс, Лассе Баркфорс
Продюсер: Анне Кьонке
Оператор: Лассе Баркфорс
Режисер монтажу: Сіґне Ребекка Кауфманн, Лассе Баркфорс
Звукорежисер: Франк Молґаард Кнудсен

Немає коментарів:

Дописати коментар